Украинская бронетехника
- Автор темы baha
- Дата начала
-
- Теги
- бмп бронетехника бтр бтт танк украинская
рф массово производит БТР-82. Массово ето 200, возможно, 300 единиц в 2024-м. Мьі же "пушечньіх" колесньіх машин получим, ну, может еще 50 "Росомах". Етого мало. Поетому, даже 50, даже 30, даже 20 БТР-4 - ето лучше чем только 50 "Россомах". А вот когда у нас появятся "Фуксьі" с 20 мм пушечньім модулем по 100-200 единиц в год, прекратим производить етот устаревший хлам в виде БТР-4, ладьі?
То, что сейчас надо все что "ездит/стреляет" - то ясно, для многих бардак на бензинке за счастье неземное, тут "лады" полные)
Но мы ж слегка так вперед смотрим
И вечно тянуть вагон и тележку мануфактурных производств "каждой твари по паре" тоже нельзя и если действительно "менять всю систему" по заветам горби - то места для бтр-4 в перспективе нет
Модернизация ,это как раз другая ходовая
Давайте будем честными, Украина небогатая страна и финансовые и производственные ресурсы у нас ограничены. Т.е. выбор стоит или делать БТР-4 или те же Фуксы или Патрию. Чем больше ресурсов мы тратим на производство БТР-4 тем меньше у нас их остается на другие проекты.
Т.е. определяемся какая техника нужна и в каких количествах и концентрируем усилия именно по этим направлениям. Если нет собственных разработок нестрашно, с учетом потребного количества любой западный производитель согласится на лицензионное производство.
Подход неправильньій.
1. ТТХ: "Фукс" уступает БТР-4 по всем статьям, кроме надежности и ергономике
2. Время=деньги: "Фукс" - крупноузловая сборка появится у нас, дай Бог, в конце 2024-го, а реально весна-лето 2025. БТР-4 можем (и делаем) сейчас. Подпунк етого пункта - Количество: не думаю, что "Фуксов" будет больше, чем 3-5 ед. в месяц, а ето то, количество, что мьі в состоянии производить БТР-4
3. Деньги: условньій "Фукс" стоит условньіх 100 единиц денег, условньій БТР-4 стоит 70-80.
И главное, п. 4 Потребность: пушечньій БТР/БМП нужен уже вчера. За неимением "Бредли" или нового производства какого-го атстоя, типа, БМП-1ЛБ - БТР-4 наше все. Ждать еще год у нас времени нет.
По "Патрии" - при всем старании ТТХ - супириор, стоимость 120 от ценьі Фукса, время поставки первьіх украинской сборки 2026 (даже какого-то вменяемого контракта или хотя бьі озвученой договоренности нет).
1. С чего бы это ? По уровню бронирования это машины одного уровня, по боевым возможностям все зависит от того какой дистанционный модуль будет установлен. По минной стойкости Фукс точно превосходит БТР-4.
2. Достоверных данных по срокам и объемам производства нет. Объемы производства в первую очередь зависят от цены и технологичности машины, и что-то мне подсказывает что Рейнметалл сможет обеспечить заметно более высокие темпы производства.
3. Цена зависит от размера серии и конфигурации самих машин, в целом порядок цифр должен быть более менее сопоставим.
4. У Вас какая то мания лепить пушку на легкую бронетехнику. Колесный БТР это в первую очередь транспорт, попытки сделать колесный БМП и раньше вызывали кучу вопросов, а с нынешним засильем дронов и подавно. Есть мнение что тот же Фукс 2 в недорогом мобилизационной варианте с пулеметом 12,7 мм будет востребован как бы не больше чем с дорогими дистанционными модулями.
1. Ok мьі можем пройтись по ТТХ, если хотите, но БТР-4 превосходит по боевьім свойствам "Фукс".
2. Сроки не известньі. Об'емьі тоже. Я представил свою оценку. Не вижу предпосьілок для более вьісокого темпа производства Райнметаллом. На чем они основьіваются? Что Райнметал производит сейчас темпами? Возможно, Фуксьі для Африки? Есть ли возможность наростить машинокомплектьі для нас? Посмотрим
3. Не только от серии. Уверен, что цена Фукса вьіше, и хорошо, если только на 20-30%
4. Мания такая, что к етому движутся все. Даже те, кто категорически, годами не признавал пушку на БМП/БТР: США и Израиль. Вьі, кстати, забьіваете, что БТР-4 имеет довольно неплохой ПТУР, чего нет на линейном "Фуксе".
У БТР-4Е проблемы только с ходовой и с плавучестью. Ну и были баги по модулю волружения, но их вроде-бы поустраняли.
В чем именно по ходовке?
Танки. История и современность. Btvt.info
Колона Т-80БВ ВСУ, машины получили модернизацию в виде бортовых экранов от Т-80БВМ/Т-72Б3.
t.me
Хорошая и простая модернизация
В Україні представили модернізацію БТР-60Д
В Україні представили модернізацію БТР-60Д
БронетехнікаБТРБТР-60МодернізаціяОПКУкраїна
17 Квітня, 2024Модернізований український бронетранспортер БТР-60Д, квітень 2024 року. Фото: "Мілітарний"
Український оборонно-промисловий комплекс модернізує болгарські бронетранспортери, що були передані в рамках військової допомоги.
На початку року Україна почала отримуватми перші машини із траншу у 100 БТР-60, що зберігались на складах зберігання міністерства внутрішніх справ Болгарії.
Досить глибока модифікація переданих морально застарілих машин вкрай необхідна аби ті відповідали мінімальним вимогам сучасного поля бою. Крім того, БТР пройдуть капітальний ремонт.
Відносно проста модернізація торкнулась усіх параметрів бронетранспортера, включно з його мобільностю, захищеністю та вогневою потужністю.
БТР-60 МВС Болгарії, який передають Україні. Лютий 2024. Болгарія. Фото: Тодор Тагарєв
Із радянського брухту у бойову машину
Перш за все варто зауважити, що старі радянські агрегати вже мало придатні до ремонту та нерідко фізично знощені, тому їх заміна є першою складовою для тих, хто планує їздити на цих бронетранспортерах.
Тому на БТР-60 старі спарені 90-сильні бензинові двигуни ГАЗ-40П разом з коробкою передач замінюються на два нових німецькі Deutz BF4M2012 потужністю у 102 кс.с. кожен. Тобто при вазі у 10 500 кг потужність машини становитиме 205 к.с.
Рішення встановити складнішу в експлуатації спарку із двох агрегатів замість одного двигуна пояснюється бажанням спростити та здешевити процес модернізації та зменшити кількість втручань у конструкцію машини.
Для прикладу, в ході болгарської модернізації машин до версїі БТР-60ПБ-МД1 для встановлення єдиного силового агрегату інженерам довелось повністю переробляти моторно-трансмісійне відділення та міняти геометрію бронекорпусу.
Більше про цю модернізацію можна прочитати у статті “Чи доцільно повертати у стрій радянські БТР-60?“
Компонування бронетранспортера теж притерпіло серйозних змін. Перш за все, замість вкрай незручних люків в обох бортах десантного відділення машини було врізано нормальні двері для комфортного виходу бійців.
Двері бронетранспортера БТР-60Д. Фото: “Мілітарний”.
Лавки для десанту, котрі в оригінальній машині були розвернуті “спина до спини”, тепер встановлені одна навпроти одної. Розробником зазначається, що вони призначені для розміщення семи десантників, однак візуально можна оцінити, що вони вмістять більшу кількість.
Окрім десантників в машині також розміщені троє членів екіпажу: командир машини, механік-водій та навідник. Останній оперує озброєнням у закритій кулеметній башті.
Водійське та десантне відділення БТР-60Д. Фото: “Мілітарний”.
Двері та десантне відділення БТР-60Д. Фото: “Мілітарний”.
Озброєння залишилось оригінальним: великокаліберний кулемет КПВТ калібру 14,5 мм, а також спарений 7,62-мм кулемет ПКТ. Ефективність їх застосування має зрости за рахунок встановлення нового денного та тепловізійного нічного прицілу.
Механік-водій отримав українську тепловізійну систему нічного керування “СПО МБТ”. Вона представлена передньою та задньою камерою з денним та нічним відеоканалом, а також монітором з пультом керування.
Фронтальна камера забезпечує видимість полотна дороги в будь яку пору доби на відстані 600 метрів, а задня – до 25 метрів.
Камера механіка-водія системи “СПО МБТ” на бронетранспортері БТР-60Д. Фото: “Мілітарний”.
Захищеність машини теж була посилена шляхом встановлення рознесеного бронювання у вигляді додаткових панелей зі сталі Armox 500T. Розробником заявлено, що вона здатна витримати обстріл зі звичайного стрілецького озброєння та великокаліберного кулемету.
Варто зазначити, що після встановлення навісного бронювання бронетранспортер не втратив здатності рухатись на воді. Зі слів розробників, дослідна машина вже форсувала водойми та змогла в ній розвинути швидкість у 10 км/годину.
В ході доведення бронетранспортера до рівня БТР-60Д в ньому також встановлюється базовий комплект електроніки для української бронетехніки: нова цифрова радіостанція «Либідь К-2РБ» та система навігації СН-4215.
